Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року Cправа № 911/2341/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача,за участю представників:

ТОВ "Експансія" - Мишакової Ю.А., Слободянюка О.О. (дов. від 25.06.2013),

ПАТ "ВТБ Банк" - Разумова М.А. (дов. від 10.12.21012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014

та рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2013

у справі № 911/2341/13 господарського суду Київської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Експансія",

третя особа: Приватне акціонерне товариство "Сільпо Рітейл",

про стягнення коштів,

встановив:

У червні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Експансія" про стягнення суми несплачених договірних санкцій по договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної лінії № 10-0604/179к від 17.05.2006 у сумі 65 000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на 15.05.2012 р. складає 519 350,00 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2013 (колегія суддів у складі: Ярема В.А. - головуючий, Заєць Д.Г., Мальована Л.Я.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Експансія" на користь ПАТ "ВТБ Банк" 519 350,00 грн. штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.3014 (колегія суддів у складі: Буравльов С.Л. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.) рішення господарського суду Київської області від 19.11.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі ТОВ "Експансія" просить скасувати вищевказані рішення суду першої інстанції від 19.11.2013 та постанову суду апеляційної інстанції від 04.03.2014, винести нове рішення, яким відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 91, 92, 511 ЦК України, ст.ст.193, 218 ГК України, ст.ст. 4-7, 43 ГПК України.

В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 20.05.2014.

Клопотання ПАТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі" та ТОВ "Експансія" про оголошення перерви у судовому засіданні 20.05.2014, у зв'язку із поданням позовної заяви про визнання недійсними п.п.4.3.13 кредитного договору №10-0604/179к від 17.05.2006, колегією суддів залишається без задоволення.

Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.05.2006 між ЗАТ "Внєшторгбанк", яке було перейменовано на ПАТ "ВТБ Банк" (далі - кредитор), та ТОВ "Експансія" (далі - позичальник) було укладено договір про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії №10-0604/179к (далі-кредитний договір).

В подальшому до вказаного договору між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування (далі - кредит). Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами в межах максимального ліміту заборгованості 7 500 000,00 дол. США та кінцевим терміном повернення заборгованості 16.05.2011.

Згідно з п. 4.3.13 кредитного договору (в редакції договору № 11 від 13.04.2012) протягом строку дії цього договору без попереднього письмового погодження з банком позичальник зобов'язаний та зобов'язується забезпечити виконання Учасниками угоди зобов'язання: не надавати кредити та/або гарантії третім особам та/або не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язанням третіх осіб в сумі, що перевищує еквівалент 1 000 000,00 дол. США на одну юридичну особу протягом календарного року, за виключенням:

- надання кредитів, гарантій на користь позичальника, учасників угоди та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group";

- надання майнових порук по зобов'язанням позичальника та/або по зобов'язанням учасників угоди та/або по зобов'язанням інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group", якщо майно, що буде предметом майнової поруки, було придбане або придбавається частково або повністю за рахунок кредиту, що отриманий після укладання договору № 10 про внесення змін до цього договору;

- надання порук/гарантій по зобов'язанням позичальника, учасників угоди та інших осіб, що увійшли до складу групи компаній "Fozzy Group", у випадку, якщо поручитель/гарант надає поруку/гарантію по зобов'язанням юридичної особи, за зобов'язаннями якої поручитель/гарант надав поруку/гарантію перед банком.

Згідно з п. 7.5 договору при невиконанні або неналежному виконанні будь-якої з умов, визначених в п. 4.3.13 цього договору, банк має право застосувати до позичальника договірну санкцію, а позичальник зобов'язаний сплатити її банку у розмірі 5 000,00 дол. США, яка сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату моніторингу, згідно таблиці 1 за кожен випадок невиконання або неналежного виконання будь-якої з умов, вказаних в п. 4.3.13 цього договору.

До складу учасників угоди входять: АТ "Сільпо Рітейл", ТОВ "Фоззі-Фуд" та АТ "Експансія Рітейл" (п. 2 договору).

Так, судами встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, мультивалютну відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 7 500 000,00 дол. США надав, що підтверджується банківськими виписками з позичкового рахунку відповідача.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором, зокрема п. 4.3.13 не виконав, що й стало підставою для звернення з даним позовом.

Місцевий господарський суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив, що за результатами проведеного 15.05.2012 моніторингу дотримання відповідачем виконання умов кредитного договору в частині забезпечення дотримання Учасниками угоди умови не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язаннями третіх осіб протягом першого кварталу 2012 року, позивачем було встановлено, що АТ "Сільпо Рітейл", яке є Учасником угоди, надало наступні майнові поруки:

1. договір іпотеки №26/12, 1049 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №77 від 31.01.2012);

2. договір іпотеки №35/12, 1047 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №78 від 31.01.2012);

3. договір іпотеки №27/12, 1049 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №79 від 31.01.2012);

4. договір іпотеки №29/12, 1045 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №80 від 31.01.2012);

5. договір іпотеки №28/12, 1043 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №81 від 31.01.2012);

6. договір іпотеки №32/12, 1059 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №82 від 31.01.2012);

7. договір іпотеки №30/12, 1057 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №83 від 31.01.2012);

8. договір іпотеки №34/12, 1055 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №84 від 31.01.2012);

9. договір іпотеки №31/12, 1051 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №85 від 31.01.2012);

10. договір іпотеки №33/12, 1053 від 31.01.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №86 від 31.01.2012);

11. договір іпотеки №217 від 22.02.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №87 від 23.02.2012);

12. договір іпотеки №21/12, 4051 від 22.03.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №88 від 22.03.2012);

13. договір іпотеки №22/12, 4053 від 22.03.2012, боржник за основним зобов'язанням ТОВ "ФОЗЗІ-ФУД" (запис №89 від 22.03.2012).

Це підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Державного реєстру іпотек № 36170107 від 24.05.2012, сформованим відповідальним працівником позивача на підставі договору про надання послуг з отримання інформації з Державного реєстру іпотек №МРІ-86 від 13.05.2009.

Зазначені іпотечні договори не входять до кола виключень, передбачених п. 4.3.13.1 кредитного договору (в редакції договору №11 від 13.04.2012), що не заперечується сторонами та третьою особою.

ПАТ "ВТБ Банк" листом від 31.07.2012 № 4945/1-2 повідомило ТОВ "Експансія" про невиконання ним зобов'язань, визначених п. 4.3.13.1.2 кредитного договору 10-0604/179к від 17.05.2006, а тому має сплатити штрафних санкцій у розмірі 65 000,00 дол. США, із розрахунку 5 000,00 дол. США за кожен випадок невиконання останнім договірних зобов'язань, яких за результатами моніторингу було встановлено 13.

Відповідач на зазначений лист відповіді не надав, санкції передбачені кредитним договором не сплатив.

Відповідно до ст. 509 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені норми законодавства, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій в порядку п. 7.5. кредитного договору, оскільки відповідач в порушення наведених законодавчих положень та положень п. 4.3.13 кредитного договору (в редакції договору №11 від 13.04.2012) свої договірні зобов'язання в частині забезпечення дотримання Учасниками угоди умови не виступати поручителем/майновим поручителем/гарантом за зобов'язанням третіх осіб протягом першого кварталу 2012 року, не виконав.

Київський апеляційний господарський суд, переглянувши матеріали справи в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 99-101 ГПК України, давши належну оцінку наявним у справі доказам, погодився із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, правомірно зазначивши, що обов'язок виконання п. 4.3.1 та п.п. 4.3.13.1 кредитного договору компаніями, що входять до складу групи компаній "FOZZY GROUP" покладено безпосередньо на відповідача, оскільки він є стороною кредитного договору та входить до складу цієї групи компаній.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги про те, що положення п.п. 4.3.13 кредитного договору суперечить положенням чинного законодавства щодо самостійного здійснення господарської діяльності колегією суддів відхиляється, оскільки кредитний договір, в т.ч. пункт 4.3.13, недійсними не визнавався, відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2013 постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях по справі.

Клопотання ТОВ "Експансія" про визнання недійсним положення кредитного договору №10-0604/179к від 17.05.2006 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за наявності підстав, у передбачений законом спосіб, відповідач не позбавлений можливості звернутися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та рішення господарського суду Київської області від 19.11.2013 по справі №911/2341/13 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.